При існуючій високій інфляції та надмірній пропозиції грошей в обігу Національний банк України продає цінні папери на відкритому ринку, тим самим зменшуючи грошову масу в обігу та рівень інфляції у майбутньому.

Проведення операцій з цінними паперами на відкритому ринку сприяє тому, що цей інструмент є зручним для усунення обсягів надлишкової ліквідності [17, с. 54].

Такий інструмент грошово-кредитної політики як процентна ставка полягає в тому, що Національний банк України визначає рівень відсоткових ставок за кредитами, які він надає комерційним банкам для підтримки ліквідності.

Якщо НБУ проводить політику стримування або зменшення маси грошей в обігу, то він підвищує процентні ставки, тим самим зменшуючи попит на кредитні гроші. Зменшення попиту призводить і до зменшення пропозиції. На застосовані для кредитування ресурси вкладаються в інші активи, наприклад цінні папери держави, або находяться на депозитах комерційних банків у НБУ. Наслідком є скорочення грошей в обігу [28, с. 123].

Так само ставка рефінансування зв’язана з рівнем інфляції. НБУ коректує її величину, цим самим намагається оказати вплив. Ставка рефінансування тісно пов’язана з процентною політикою, але має певні особливості. Національний банк України надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності.

Комерційний банк у разі дефіциту первинних ресурсів звертається до НБУ за кредитом. Найчастіше такі позики видаються на короткий строк.

Регулювання імпорту та експорту капіталу є інструментом впливу на обсяг грошової маси в обігу. Даний інструмент використовується Національним банком України через: реєстрацію імпорту та експорту капіталу, тобто встановлюються певні розміри максимальних і мінімальних процентних ставок за іноземними депозитами в українських банках

Отже можна зробити висновок, що виникнення інфляції впливає на впровадження інструментів грошово-кредитної політики. Наслідком цього є