[46] вважають, що фізичне виховання є важливою частиною підготовки юнаків до виконання почесного обов’язку громадянина держави – служби в Збройних силах України. М. Куцкір та І. Семененко наголошують, що «фізичне виховання – особливий і незамінний елемент навчання майбутніх воїнів-захисників нашої Вітчизни» [45, с. 69].

І. Гордієнко, в свою чергу, зазначає, що зміст військово-патріотичного виховання як цілеспрямованого, організованого процесу формування готовності юнаків старшого шкільного віку до строкової військової служби в Збройних Силах України визначається Конституцією, законами України, військовою Присягою та військовими статутами [10].

Слушно, на нашу думку, зазначає О. Гончаренко про те, що допризовна підготовка юнаків, військово-патріотичне виховання молоді на сучасному етапі розвитку нашої держави визначається дослідниками як така, що має низьку ефективність через формалізм, заорганізованість, орієнтацію на «показник».

Як наголошують В. Баришніков та О. Неймирок, на сьогоднішній день в Україні існує система підготовки громадян до служби у Збройних силах України (ЗСУ) на випадок мобілізації або війни, яка містить такі заходи:

- допризовна підготовка молоді під час навчання в школі;

- підготовка призовників з військово-технічних спеціальностей в навчальних закладах Товариства сприяння обороні України (ТСОУ);

- військова підготовка студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ) за програмою підготовки офіцерів запасу;

- підготовка військовослужбовців під час проходження дійсної військової служби офіцерами, прапорщиками та контрактниками та під час проходження строкової служби у Внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ (ВВ МВС) і в особливий період у ЗСУ;

- підготовка резервістів під час проходження служби у військовому резерві ЗСУ та ВВ МВС;