До 1928р. залишався в “тіні”, не заявляв про себе на політичній арені, але ставав все більш помітною фігурою в керівництві Демократичної партії.

     В 1928р. Рузвельт, ставши губернатором Нью-Йорку, зробив перші кроки в боротьбі за національне визнання та сформулював доктрину “відповідальності держави за долю своїх громадян”. Ця доктрина втілилася у докорінній програмі реформ, запропонованих парламентові штату Нью-Йорк, який ухвалив “ Закон про надзвичайну допомогу безробітним ”. Для виконання цього закону було створено Тимчасову адміністрацію допомоги штату Нью-Йорк і виділено на цю мету близько 20 млн. доларів. Тоді допомогу отримало близько 10% населення штату. Такими заходами Рузвельт здобув собі прихильність серед народу.

      Його опонент  Г. Гувер не підтримував цих заходів і був впевнений, що за існуючих економічних проблем вони не принесуть жодної користі.^[1]Зрештою можна припустити, що саме це було вирішальним чинником в формуванні рейтингів обох політиків. Адже в діючому президентові, за тих проблем які назріли в суспільстві,  народ бачив безнадію. Натомість в Рузвельтові суспільство побачило людину-лідера, спроможного вивести країну з кризи.

      Енергійний, на ходу аналізуючий ситуацію та легко до неї пристосовуючись, Рузвельт користувався підтримкою в фінансово-промислових колах, що мало дуже велике значення. Адже в ті роки, значна частина фінансового капіталу знаходилася в руках обмеженого кола осіб, що давало для майбутнього президента значні можливості для подолання кризи та наведення ладу в країні. Також Рузвельт користувався беззаперечним впливом в Демократичній партії, яка врешті решт висунула його кандидатом в президенти.

      Для того, щоб отримати ще більшу передвиборчу підтримку громадян Ф.Д. Рузвельт, напередодні президентських виборів, вирушив у тур по США. Він хотів довести усім, що незважаючи на його прикутість до інвалідного в

^[1] Ригіна О.М. Історія  держави і права Сполучених Штатів Америки: Новітній час ( 1914 – 2008рр.) – 2011р. –    с.150 – 151.