Розділ ІІІ. Організація аудиторської перевірки

3.1. Процедура вибору замовника

В умовах ринкової конкуренції ділова репутація фірми має велике значення. Характер роботи аудиторських фірм вбачає глибоке вивчення і розуміння діяльності клієнта. Міжнародний стандарт аудиту № 250, визначає, що у разі виявлення порушення аудитор мусить повідомити керівництво клієнта (принаймні на один рівень вищий за той, на якому було виявлено порушення) та власників підприємства-клієнта. У стандарті зазначено, що, вирішуючи питання про повідомлення контролюючих та правоохоронних органів, необхідно виходити з вимог законодавства відповідної країни.

Всі процеси аудититорської пеервірки здійснюється поетапно.

Підприємство, яке планує провести у себе аудит складає «Лист-замовлення» на адресу аудитора чи фірми, в ньому вказують завдання такі пункти:

• період перевірки діяльності підприємства;
• мета проведення аудиторської перевірки;
• форма подання звіту перевірки та висновку;
• методи перевірки;
• місце перевірки;
• термін проведення перевірки.

Потім підприємством подається документ «Завдання по виконанню аудирської перевірки», в якому вказується, що саме необхідно буде перевіряти та у випадку помилок надавати рекомендації по їх усуненню. В свою чергу аудитор чи фірма надсилають підприємству-замовнику «Лист-згоду».

На першому етапі, що передує складанню договору, аудиторська перевірка потребує попереднього ознайомлення з підприємством-клієнтом та зумовлених нею особливостей.

Ознайомлення слід розпочинати з вивчення установчих документів: статуту, протоколів засідань засновників чи акціонерів.