3.2. Планування аудиторської роботи

Планування – найважливіший методологічний принцип аудиту. Планування аудиторської діяльності здійснюється з метою надання
ефективних економічних послуг у визначений проміжок часу, зосередження
уваги аудитора на найважливіших напрямках аудиту, та виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше. Планування аудиту пов'язане з визначенням його цілей і задач, відповідальності і обов'язків аудиторів.

На відміну від інших процесів управління планування аудиту має дуже важливі, притаманні тільки йому особливості:

• кожний суб'єкт аудиту (клієнт) індивідуальний;
• мета, яка заздалегідь визначена законом. У зв'язку з цим аудитори не
  мають будь-якої свободи: вони повинні визначити, сформулювати свою думку і викласти її у висновку;
• проведення аудиту є ризикованим, оскільки можливі  суттєві невідповідності, помилки, фальсифікації та порушення чинних нормативно-правових актів.

Таким чином,  планування  - це процес, який дає можливість найбільш
раціонально виконати аудит й одночасно зменшити ризик невиявлення
найсуттєвіших моментів діяльності клієнта. 

Для того щоб планування було ефективним, воно повинно доповнюватися контролем виконаних робіт і постійною реєстрацією всіх фактів і висловів. Це дає можливість уникнути зайвого ризику, більш грунтовно підійти до прийняття рішення щодо загальних результатів аудиту.

Отже, планування аудиторської діяльності необхідне для:

• вибору підходів для досягнення цілей аудиту;
• виконання і контролю за роботою;
• визначення саме основних аспектів об'єкта аудиту;
• гарантованості повноти виконаної роботи та зменшення ризику.