Резерв по сумнiвнiй заборгованості створюється, якщо є об’єктивні підтвердження неможливості отримання для підприємства всіх сум заборгованості у вiдповiдностi з первісними умовами її погашення.
Запаси визнаються активом, якщо існує iмовiрнiсть того, що підприємство отримає в майбутньому економiчнi вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зi складу активів (списується з балансу) з подальшою органiзацiєю оперативного кiлькiсного обліку таких предметів за місцями експлуатації i вiдповiдними особами протягом строку їх фактичного використання.

Згідно обраної облікової політики підприємства при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за методом собiвартостi перших за часом надходження запасів (ФIФО).

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку i звiтностi підприємства за первісною вартістю, а у випадку якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зiпсованi, застарiли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду запаси відображаються за чистою вартістю реалiзацiї.
Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує iмовiрнiсть зменшення економічних вигод у майбутньому внаслiдок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.