- ознайомитися з галуззю, в якій працює клієнт, та його конкретним бізнесом;
- отримати та проаналізувати фінансову інформацію потенційного клієнта та інформацію про цього ж клієнта від третіх сторін, таких як банки, юридичні компанії;
- якщо клієнт міняє аудитора, необхідно зв'язатися з попереднім аудитором, як цього вимагають стандарти аудиту;
- проаналізувати особливі обставини, через які цей проект може вважатися особливо ризикованим;
- оцінити незалежність аудиторської фірми та її здатність задовольнити потреби клієнта;
- визначити, чи прийняття клієнта не суперечитиме вимогам законів та правил і кодексу професійної поведінки.
Якщо аудитор погоджується прийняти клієнта і надати йому аудиторські послуги, він підтверджує умови та строки виконання, про які було домовлено під час зустрічі з клієнтом, у документі, що називається «Лист-згода». Цей лист являє собою поширену в західній практиці форму контракту між аудитором та клієнтом. Його головним призначенням є попередження непорозумінь між сторонами в тому, що стосується суті виконуваного проекту та відповідальності, яку бере на себе аудитор. Типовий лист-згода містить такі положення: мета аудиту; очікувана дата закінчення аудиту; відповідальність керівництва клієнта за фінансову звітність; обсяг аудиту; інша інформація щодо результатів аудиту.
Укладанню договора повинен передувати обмін листами між аудитором та клієнтом. Клієнт надсилає до аудиторської фірми листа з проханням про проведення аудиту, у якому вказує мету проведення аудиту й ті задачі, які необхідно вирішити у процесі аудиту: бажаний масштаб аудиторської перевірки. Лист-відповідь аудитора підтверджує його згоду з поставленою задачею, й масштабом аудита й може містити положення, які стосуються ступеня відповідальності аудитора перед клієнтом. Форми подання звіту аудитора та його