1. тара і тарні матеріали, використані при виробництві продукції, якщо це передбачено технологічним процесом і здійснюється в цеху (дільниці) до здачі готової продукції на склад;
2. будівельні матеріали та запасні частини, витрачені на технологічні цілі, утримання і ремонт необоротних активів;
3. запасні частини, використані для ремонту основних засобів, інших необоротних активів;
4. товари, використані для виробничо-господарських потреб, тобто без продажу іншим особам;
5. малоцінні та швидкозношувані предмети (термін корисного використання яких не більше одного року), використані у виробничій діяльності підприємства, зокрема: інструмент, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спецодяг тощо;
6. виконані для підприємства роботи і послуги виробничого характеру сторонніми підприємствами:

1)    здійснення окремих операцій щодо виробництва  продукції;

2)    обробка сировини і матеріалів;

3)    проведення випробувань з метою визначення якості сировини і    матеріалів, використовуваних у виробництві;

4)    транспортні послуги сторонніх організацій на перевезення вантажу по території підприємства, що є складовою технологічного процесу виробництва, та ін.;

7. втрати внаслідок нестачі матеріальних цінностей у межах норм природного убутку.

         З витрат на матеріальні цінності, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів. Зворотні відходи – це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового матеріалу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (