- в кінці кожного робочого документа вказується прізвище аудитора, який заповнив цей документ, проставляються його підпис і дата (або період) заповнення документа.
Інформація, яка вноситься в робочі документи аудитора, має бути достатньо повною і конкретною, викладатися ясно і не допускати різних тлумачень. Повнота розкриття фактів та інформація, яка міститься у робочих документах, має бути достатньою для того, щоб: забезпечити можливість контролю керівником аудиту за проведенням його в поточному році; підтверджувати обґрунтування аудиторського висновку; підтверджувати узгодженість проведеного аудиту з прийнятими аудиторами стандартами та професійними критеріями; забезпечувати ефективну допомогу аудиторам у плануванні та проведенні наступних аудитів цього суб'єкта; служити аудитору довідковим матеріалом, у разі потреби надавати будь-які пояснення за змістом проведеного аудиту.
До робочої документації аудитора відносять:
- плани і програми проведення аудиту;
- копії засновницьких та інших внутрішніх документів клієнта (протоколів, договорів, контрактів тощо);
- матеріали вивчення й оцінки систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (схеми документообігу, описи тощо);
- результати аналізу господарських операцій і показників діяльності підприємства (розрахунки, таблиці, графіки та ін.);
- записи про характер і обсяг проведених аудиторських процедур та їх результати;
- копії переписки з клієнтом і третіми особами;
- висновки експертів;
- копії бухгалтерських та інших фінансових документів клієнта;
- інформацію для керівництва підприємства-клієнта;
- висновки і рекомендації аудитора та ін.