При штучному освітленні нормується абсолютне значення освітленості. Норми встановлюються СНиП И-4-79 залежно від характеру зорової роботи з урахуванням фону (світлий, сірий, темний), контрасту об’єкта з фоном (малий, середній, великий) і системи освітлення (загальне або комбіноване).
Нормуються також показники якості освітлення: показник дискомфорту, показник осліпленості, коефіцієнт пульсації освітленості [13].
Показник осліпленості, Р, який обмежує осліплюючу дію світильників загального призначення, не повинен перевищувати 20-80 одиниць залежно від розряду зорової роботи і періодичності перебування людей в приміщенні. Коефіцієнт пульсації залежно від системи освітлення і характеру роботи, що виконується, не повинен перевищувати 10-20%.
Метою розрахунку штучного освітлення є визначення потрібної потужності електричного освітлювального пристрою для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості.
При проектуванні освітлювального пристрою необхідно:
вибрати тип джерела світла;
визначити систему освітлення;
вибрати тип світильника;
розподілити світильники і визначити їх кількість;
визначити норму освітленості на робочому місці.
Для розрахунку штучного освітлення використовують такі методи:
метод коефіцієнта використання світлового потоку;
метод питомої потужності;
точковий метод.