5]

З 1982 року по серпень 1987 р. промислова вартість індекса Dow Jones практично потроїлась. Американська економіка підкріплювала стрімке зростання фондового ринку п'ятьма роками безперервного економічного зростання. Однак в серпні 1987 року (рівень індексу 2736) індекс почав втрачати свою силу, а в жовтні перейшов у вільне падіння. За один тільки день 19 жовтня 1987 фондовий ринок пішов вниз на 22 відсотки. Протягом 18 годин фондова криза стала світовою і зруйнувала вартість, рівну ВВП США за декілька років. Услід за американським ринком звалилися ринки Австралії, Канади, Гонконгу. Не оминула ця криза і країни Європи. [12]

У 1994 – 1995 роках сталася Мексиканська криза. В кінці 1980-х років мексиканський уряд проводив політику залучення інвестицій в країну. Зокрема, чиновники відкрили фондову біржу, вивели на майданчик більшість мексиканських держкомпаній. У 1989-1994 роках до Мексики хлинув потік іноземного капіталу. Перший прояв кризи – втеча капіталу з Мексики: іноземці стали побоюватися економічної кризи в країні. У 1995 році з країни було відведено $10 млрд. Почалася криза банківської системи. [16]

У 1997 році відбулася Азіатська криза, яка стала наймасштабнішим падінням азіатського фондового ринку з часів Другої світової війни. Криза стала наслідком відходу іноземних інвесторів з країн Південно-східної Азії і охопила спочатку такі країни Південо-Східного регіону як Тайланд, Філіппіни, Індонезію, Малайзію, Південну Корею, а згодом поширилась на Тайвань, Гонконг, Сінгапур. За підрахунками економістів, азіатська криза понизила світовий ВВП на $2 трлн. [18]

Тож, як можна помітити, ще 200 років тому кризові явища, які виникали в певній країні, поширювалися і на деякі інші держави, а то й регіони. Сьогодні ж, в умовах непомірної глобалізації, таке поширення криз набуває дійсно інфекційного характеру.