Крім того економісти відзначають декілька шляхів виходу з кризи в Україні: зниження податкового навантаження і пряма підтримка населення замість банків і підприємств. Також експерти попереджають, що протекціонізм, зокрема, підвищення імпортних мит на окремі категорії товарів, наприклад, автомобілі іноземного виробництва, можуть дати зворотний ефект.

Пряма підтримка населення замість утримання на плаву неефективних компаній, що випускають застарілу і в звичайних умовах неконкурентоздатну продукцію, має на увазі збільшення посібника з безробіття, допомоги в пошуку нової роботи тим, хто її позбувся, перепідготовці, навчанню і тому подібне.

Ще один шлях виходу з кризи, по якому варто йти, – скорочення державних витрат в цілому (зокрема ж збільшивши фінансування деяких складових бюджету). Проте антикризові заходи уряду припускають зростання витрат, що на тлі падіння доходів бюджету може мати негативні наслідки для економіки. У цьому є велика частка здорового глузду. Часто міняючи прогнози, уряд підриває довіру до себе і до своєї здатності контролювати ситуацію. В період же фінансової кризи необхідно зберігати довіру до себе. Встановивши песимістичний прогноз одного разу, його вже не доведеться часто міняти, що сприятиме зміцненню довіри до антикризових заходів уряду.[24]

В даний час для України заходи щодо зменшення ставок основних податків та істотного збільшення бюджетних видатків є неприйнятними з таких міркувань:

-    навіть за стабільних економічних умов у нашій державі її соціальні зобов'язання істотно перевищують фінансові можливості;

-    зниження податкових ставок як інструмент стимулювання інвестицій в умовах політичної нестабільності України не забезпечить бажаних результатів, а лише призведе до зменшення й без того обмежених фінансових можливостей бюджетів України;