[6]

Якщо в розвинених країнах помилки в оцінці вартості компанії, що поглинається, є досить поширені, то в Україні часто спостерігається просто зневага до адекватної оцінки. У кращому випадку для оцінки використовуються ринкові мультиплікатори. Однак при існуючій якості фінансової звітності та за відсутності адекватної порівнюваної інформації такі методи призводять до негативних наслідків. Аналіз дисконтованих грошових потоків майже ніколи не використовується, у той час як саме він, принаймні у випадках, коли йдеться про значні за обсягом угоди, може дати реальну оцінку вартості і служити інструментом управління та контролю після здійснення поглинання.

Проблема відсутності ефективних процедур аналізу та прийняття рішень, що базуються на сучасних методах, стосується не лише рішень щодо купівлі нового бізнесу, а й стратегічних рішень щодо розробки і впровадження у виробництво нових продуктів, виходу на нові ринки збуту, істотних змін у технології тощо. Спілкування з топ-менеджментом українських підприємств у ході загальнонаціональних проектів, реалізованих Міжнародним інститутом бізнесу - «Конкурентоздатність 2000», «Директор третього тисячоріччя», серії відкритих семінарів та програм для компаній доводить, що ця проблема є характерною для більшості українських підприємств. Досить поширеною є ситуація, коли підприємство має сильну і кваліфіковану фінансову та аналітичну служби, але вплив їх оцінок на прийняті рішення є досить незначним. Розповсюдженою є практика, коли питання оцінки вартості компаній під час злиття чи поглинання покладаються цілком на зовнішнього експерта (в особі банку, інвестиційної компанії, професійного оцінювача, консультанта тощо). Такий підхід у більшості випадків є правильним та ефективним, але тільки тоді, коли менеджер (інвестор) розуміє і розділяє підходи, які використовуються експертом, та коли його оцінка не лише зводиться до добре оформленого звіту, але і є інструментом прийняття.