заняттям (таких як дослідник, перевізник). На особливу увагу заслуговує номемадепресант: (Депресант витягає з поруділого портфеля почату пляшку „КВН” – «крєпкоговіноградногонапітка») [1, c. 64].У цьому випадку лексемавказує на особу, що виконує дію, позначувану мотивувальним словом, тобто дієсловом «депресувати».

Поява цих слів зумовлена тим, що в мові відсутні відповідні граматичні форми на позначення осіб чоловічого чи жіночого роду, тобто існує лексична лакуна.

Для характеристики описуваного Ю. Андрухович використовує новотвори із експресивними суфіксами, часто пейоративного значення:

-юк:секретарюк (Я знав нафтовиків і лісорубів, писанкарів, нічних злодіїв, сутенерів, знаменитих хірургів, деміургів, я знав бітломанів у першому поколінні, франкмасонів з ложі «Безсмертя-4», однояйцевих близнюків, рокерів, партійних секретарюків…[1, с. 119]). Суфікс -юкназвам осіб, тварин надає значення зневажливості, презирства, інколилайливого відтінку: селюк, звірюка, сатанюка тощо.

-ак:зарізяки (А тим часом навпроти, під нужденними тополями, що аж ніяк не рятують від знавіснілого дощу, двоє місцевих зарізяк мотлошать стару бабу, видираючи в неї з рук торбинку), як гультіпаки, забіяки [1, c. 31].

-івк(а): таксівка(…тоді всаджували фантастичні, як на мене, суми в таксівки, здійснюючи колосальні автопробіги з одної околиці меґаполіса в іншу…) [1, c. 49]. Авторський новотвір утворений за дериваційною моделлю слів автівка, маківка, голівка тощо.

-от(а):бабнота(…слово «поет» не має жіночого роду, у зв'язку з чим я, старий збоченець, уявляю собі всю цю бабноту…) [1, c. 4]. Збірний іменник, утворений за аналогією до жінота, біднота.