Крім того, у традиційній морфології як граматичні форми дієслова розглядають дієприкметник і дієприслівник, а отже, в усіх випадках їхнього продукування мало йтися б не про словотворення, а про формотворення, не про лексичну (або так звану словотвірну), а про морфологічну деривацію[24].

Прикладами такої деривації у творі є дієприкметники:

-         «відмаґуляний», у значенні «побитий» (…їдучи донизу, розглядаєш на стінах і підлозі всілякі написи, малюнки, подряпини  давні й недавні, зовсім нові, кров спорторга Яші,відмаґуляного вчора чеченами ...)[1, c. 8];

-         «набазграна»(Дякую, кажу, друже мій у незримих погонах, що ви перехопили цю мерзоту, хоч не відкидаю й такої можливості, що була вона вами ж і набазграна) [1, c. 71]. Новотвір має польське походження: до слова «bazgrana», тобто «строчити» додано префікс на-. Таким чином оказіональний дієприкметник має значення «написана недбало»;

-         «непобивана»(І нову карту прикупили. Непобивану карту [1, c. 73]);

-         «збронзовілі» (Слуга-ефіоп натомість приносить свічки у збронзовілих канделябрах…[1, c. 7]). Значення двох останніх легко встановити із контексту.

Серед дієприслівників виділено лексему «розпромінюючи»(А ніс, якого в тебе зазвичай немає, теж претендує па щось вигострився й поблискує, розпромінюючи самозакоханість[1, c. 124]).Лексема схожа надієприслівник «випромінюючи», але у цьому випадку префікс роз- надає лексемі значення більш інтенсивної, тривалої дії, ніж відповідний префікс узуальної лексеми.

Дієприслівник розпромінюючи та дієприкметники не мають співвідносних системних дієслів, від основ яких вони могли утворитися. У науковій літературі подібне явище отримало назву черезступінчатогословотворення, відповідно до чого засвідчує результати лексичної (у традиційному тлумаченні – словотвірної) деривації, внаслідок якої продукуються вторинні номінативні знаки. [21, с. 5]