людини з діяльністю інших людей утворює спільну діяльність. У спільній діяльності формуються не тільки суб’єкт-об’єктні (людина – предмет діяльності), а й суб’єкт-суб’єктні відносини (людина – людина). Сутність спілкування полягає у взаємодії суб’єктів діяльності. Специфіка спілкування в процесі діяльності полягає у створенні можливості організації та координації діяльності її окремих учасників. У спілкуванні відбувається збагачення діяльності, розвиваються й утворюються нові зв’язки та стосунки між людьми.

Спілкування може розглядатися як сторона, умова діяльності або як окремий вид діяльності. Але зв’язок спілкування й діяльності полягає саме в тому, що завдяки спілкуванню діяльність організується. розбудова плану спільної діяльності вимагає від кожної людини розуміння мети діяльності, засобів реалізації, розподілу функцій для її досягнення.

Ділове спілкування та його особливості. Змістом ділового спілкування є “діло”, з приводу якого виникає і розвивається взаємодія. Основною рисою ділового спілкування: співрозмовники є особистостями, значущими один для одного, вони взаємодіють з приводу конкретного діла, основне завдання такого спілкування – це продуктивна співпраця. Спілкування вважається діловим, якщо його визначальним змістом виступає соціально значуща спільна діяльність. Разом з тим ділове спілкування – це усний контакт між співрозмовниками, які мають для цього необхідні повноваження і ставлять перед собою завдання розв’язати конкретні проблеми.

Під час ділового спілкування контакт між людьми встановлюється легше, якщо співрозмовники говорять “однією мовою” і прагнуть до продуктивного співробітництва. Основами ділового спілкування є етичні норми та ритуальні правила ділових взаємовідносин, знання та вміння, пов’язані з обміном інформацією, використанням засобів взаємовпливу та взаємопорозуміння.

Етика ділового спілкування базується на таких правилах і нормах поведінки партнерів, які сприяють розвитку співпраці. Насамперед йдеться про зміцнення взаємодовіри, постійне інформування партнера щодо своїх намірів і дій, запобігання обману та невиконанню взятих зобов’язань. Доведено, що бізнес, який має моральну основу, є вигіднішим і прогресивнішим.

Культура мовлення, етикет, культура ділового спілкування. Культура мовлення – це здатність використовувати оптимальні для конкретної ситуації мовні засоби. Система ритуалів і відповідних словесних формул, яка вживається з метою встановлення контакту та підтримки доброзичливої тональності спілкування, становить мовленневий етикет. При цьому етикет – це сукупність правил поведінки, що регулюють зовнішній вияв людських взаємин, поведінку в громадських місцях, манери та стиль одягу. Слово “етикет” (порядок і форма ввічливості при дворах монархів) увійшло до лексикону за часів правління французького короля Людовика ХІV.

Культура спілкування є складовою частиною культури людини загалом. Вона, як і будь-яка інша культура, містить в собі певну суму знань, у цьому контексті – про спілкування. Отже, культура спілкування – це сума набутих людиною знань, вмінь та навичок спілкуватися, які створені, прийняті та реалізуються в конкретному суспільстві на певному етапі його розвитку.