або 
, (10.20а)
де Nц, Вц — обсяг продукції, що забезпечує цільовий прибуток відповідно у натуральному і грошовому виразі;
Пц — цільовий прибуток, грн.
Приклад. Підприємство виготовляє і продає в середньому за рік 20 000 виробів по ціні 50 грн. Змінні витрати на один виріб — 30 грн., річні постійні витрати — 300 000 грн. Скільки треба виго-
товляти виробів, щоб за даних умов одержати 200 000 грн. прибутку за рік?
Для отримання 200 000 грн. прибутку за рік слід обсяг виробництва
і продажу продукції довести до 25 000 виробів, тобто збільшити на
5000 шт. Що це правильно, легко перевірити прямим обчисленням прибутку за даного обсягу виробництва.
Пц = 25 000(50 – 30) – 300 000 = 200 000 грн.
Тепер щодо відносної реакції прибутку на зміну обсягу виробництва. Цей аспект аналізу ще називають операційною залежністю. Вона визначається за допомогою такого показника, як операційний ліверидж (важіль).
Операційний ліверидж характеризує приріст прибутку на одиницю приросту обсягу виробництва, тобто
, (10.21)
де L– операційний ліверидж;
DРп — зміна прибутку, %;
DРв — зміна обсягу виробництва, %.
Виразимо чисельник і знаменник формули (10.21) у реальних показниках:
; 
.
Оскільки
, 
, 
,
то
.
Таким чином, одержана формула
, (10.22)
згідно з якою операційний ліверидж обчислюється як відношення маржинального прибутку до прибутку.
Величина L — операційний ліверидж — показує, на скільки відсотків зміниться прибуток при зміні обсягу продукції (операційної активності) на 1%, тобто
(10.23)
Якщо, наприклад, L = 2, то при збільшенні обсягу виробництва на 10% прибуток зросте на 20% (10 × 2). Прибуток зростає випереджаючими темпами стосовно збільшення обсягу виробництва, тому що є постійні витрати, які не реагують на його зміну.
Операційний ліверидж значною мірою залежить від частки постійних витрат у сукупних витратах підприємства. З її зростанням величина L збільшується, і навпаки. Чим більша величина операційного лівериджу, тим чутливіша реакція прибутку на зміну обсягу