Внутрішній економічний механізм підприємства
99

Залишок на початок періоду —

100 од. по 20 грн. = 2000 грн.

Придбано: 07.02. —

100 од. по 22 грн. = 2200 грн.

13.02. —

200 од. по 25 грн. = 5000 грн.

20.02. —

50 од. по 22 грн. = 1100 грн.

Усього запасів —

450 од. на суму 10 300 грн.

Ціна одиниці запасу наприкінці
періоду —

 грн.

Відпущено у виробництво
(реалізовано) за період —

170 од. по 22,89 грн. = 3891,30 грн.

Залишок на кінець періоду —

280 од. на суму 6408,70 грн. (=10300 –
– 3891,30)

Уточнення результатів можливе шляхом розрахунку середньої собівартості після кожного надходження нової партії матеріалів та оцінки вибуття матеріалів на певну дату до надходження наступної партії.

Якщо собівартість одиниці виробничих запасів значно збільшується від одного періоду постачання до іншого, рішення про метод розрахунку витрат виробництва істотно впливає на собівартість товарів або послуг та величину отриманого прибутку.

Оцінка запасів за методом ФІФО передбачає, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство. Тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходжень. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів. Наприклад:

Залишок на початок періоду —

100 од. по 20 грн. = 2000 грн.

Придбано: 07.02. —

100 од. по 22 грн. = 2200 грн.

13.02. —

200 од. по 25 грн. = 5000 грн.

20.02. —

50 од. по 22 грн. = 1100 грн.

Усього запасів —

450 од. на суму 10300 грн.

Запаси наприкінці періоду (за даними інвентаризації) —

50 од. по 22 грн. = 1100 грн.
120 од. по 25 грн. = 3000 грн.

Разом —

170 од. на суму 4100 грн.

Відпущено у виробництво (реалізовано) за період, усього —

280 од. на суму 6200 грн.

У тому числі —

100 од. по 20 грн. = 2000 грн.

100 од. по 22 грн. = 2200 грн.

80 од. по 25 грн. = 2000 грн.

При застосуванні методу ФІФО витрати на матеріали у складі собівартості продукції обчислюються за собівартістю перших партій, тоді як продукція продається у поточних цінах. Залежно від швидкості обігу виробничих запасів за такого методу облікові витрати можуть