РОЗДІЛ IV. Берестейський церковний собор 1596р.

Ніколи, за словами істориків, не було в Українсько-Білоруській Церкві собора, який був би такий урочистий і величний, як собор 1596 р. в Берестi. Склад собору був особливо повний і, можна сказати, всенародній, бо ж перед цим собором, хотіли, чи не хотіли того ті, хто собор скликували, ставали найдорожчі релігійні й національні інтереси українського і білоруського народів. Завчасу до дня відкриття собору почали з'їжджатися до Берестя православні, уніяти і римо-католики. Православна сторона була представлена найчисленніше. До Берестя, положеного, можна сказати, в осередку Польсько-Литовської держави, з'їхались представники православія зо всіх українських і білоруських земель, але й Православний Схід, що знаходився під мусульманською владою, прислав своїх уповноважених. З повновластями від Царгородського патріярха прибув великий протосинкел патріярхії, бувший заступник патріяршої катедри, архидиякон Нікифор; від Олександрійського патріярха прибув протосинкел екзарх Кирил Лукарис, пізніше Олександрійський патріярх, а потім Царгород-ський; зі Сходу прибули ще Лука, митрополит Білградський, ар-химандрити з Афону Макарій і Матвій з повновластями від єпископів Паїсія Венацького і Амфілохія Мукацького, кількох духовних осіб з словянського півдня. Представниками духовними місцевими були — українські єпископи: Гедеон Балабан — Львівський і Михаїл Копистенський — Перемиський, девять архиман-дритів — Київопечерський, Супрасльський, Дерманський, Пінський, Лубенський, Дорогобузкий, Лаврашовський, Пересопницький, Сте-панський, ігумен Смольницький, шіснадцять протопопів і намісників, більше двох сот священиків і один архидиякон. Численне було православне представництво і від мирян. На чолі його були сенатори — князь К. К. Острозький, воєвода Київський, син його Олександер, воєвода Волинський, кн. Олександер Полубенський, каштелян Новогрудський. Були посли православної шляхти від во-євідств: Київського, Волинського, Брацлавського, Руського, від Галицької землі і т. д.. Литовський головний трибунал прислав від себе двох окремих послів. Немало було представників від шляхти з окремих повітів. Сила прибуло послів від православних міщан з Вільни, Львова, Києва, Пінська, Слуцька, Мінська, Більська, Галича, Скали, Брацлава, Підгаєць, Камянця Подільського, Луцька,