До тимчасово залучених засобів належать позикові кошти (кредити банків та позики інших юридичних і фізичних осіб), кошти цільового фінансування, аванси, одержані підприємством під продукцію (роботи, послуги), кредиторська заборгованість, строк оплати якої в даний період не настав тощо.

Важливими для вивчення фінансових інвестицій є функціональне призначення інвестицій (на дослідження, на рекламу, на освіту і т.п.), цільове спрямування інвестицій (на оновлення, модернізацію, розширення, реконструкцію, на нову базу діяльності), галузева територіальна характеристика їх розміщення.

Можливості промислових підприємств в одержанні фінансування дуже обмежені, виникає ряд проблем: політична нестабільність; відсутність нормативно-правової бази; розрив економічних зв'язків (тобто втрата традиційних ринків збуту); відсутність ринкового мислення у багатьох керівників, звичка до методів командної економіки. І як похідна з цього переліку - збільшення ризику втрати капіталів, а для інвесторів, відповідно, - зменшення інвестиційного інтересу. Для виправлення такого становища Кабінет Міністрів України затвердив Програму розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 рр. В її межах передбачається посилення державної підтримки інвестиційної діяльності підприємств, забезпечення фінансового оздоровлення виробництва, залучання іноземних інвестицій. В числі важливих напрямків також - стимулювання внутрішнього ринку до збільшення інвестиційної спрямованості заощаджень громадян, розвиток банківської системи [11,стор.2].

1.3. Нормативно-правова база регулювання фінансових інвестицій

В Україні  прийнято багато нормативних документів, що регулюють облік фінансових інвестицій. Для більш детального дослідження нормативно-правового регулювання обліку фінансових інвестицій нами було вивчено законодавчі акти щодо даного питання, а за результатами проведеного дослідження нами було розроблено таблицю (табл.1.5).