альну дію ударної хвилі, може відкинути людину на значну відстань і заподіяти йому при ударі об землю (або іншу перешкоду) різні пошкодження [2, 23].
Летальна дія швидкісного натиску повітря помітно позначається в зоні з надмірним тиском більше 50кПа (0,5кгс/см2), де швидкість переміщення повітря більше 100м/с, що значно перевищує швидкість ураганного вітру.
Характер і тяжкість ураження людей залежать від величини параметрів ударної хвилі, положення людини у момент вибуху і ступеня його захищеності. За інших рівних умов найбільш важкі ураження отримають люди, що знаходяться у момент приходу ударної хвилі поза укриттями в положенні стоячи. В цьому випадку площа дії швидкісного натиску повітря буде приблизно в 6 разів більше, ніж в положенні людини лежачи [2, 23].
Ураження, що виникають під дією ударної хвилі підрозділяються на легені, середні, важкі і украй важкі (смертельні). Характеристики уражень приведені в табл. 5.5 [40, 23].
Таблиця 5.5
Характеристики уражень
Ступінь травмування |
Значення надлишкового тиску, кПа |
смертельна (безповоротна) |
більше 100кПа |
важкі травмування (контузії) |
60-100 кПа |
середні травмування (кровотечі, вивихи, струс мозку) |
40-60 кПа |
легка (забиті місця, втрата слуху) |
5-40 кПа |
безпечна |
менше 5 кПа |
Токсичне забруднення продуктами згоряння вибухового матеріалу. При згорянні (також вибуховому згорянні) вибухових матеріалів відбувається виділення великої кількості отруйних газів, в основному оксидів вуглецю (чадний газ) та газоподібний аміак (незначна кількість).
Серед основних отруйних оксидів і з'єднань, що утворюються при вибухах, найбільш токсичні: оксид вуглецю, оксид і двооксид азоту. За наявності в породах, що руйнуються, сірчистих сполук або сірки при вибухах утворюються сірчистий ангідрид і сірководень. Гранично допустима концентрація (ГДК) і об'ємні відсотки (мл/л) для оксиду вуглецю (CO), оксиду азоту (NO + NO