[9].
В економіці механізмом такого вибору виступає зіставлення витрат і вигод (результатів) у грошовому вираженні або визначення економічної ефективності проекту/програми. Даний підхід одержав назву аналіз «витрати – вигоди». Таким чином, економічну ефективність необхідно вважати для найкращого використання обмежених ресурсів.
Економічну ефективність також часто визначають як співвідношення витрат і ефекту, що відбиває вартісної приріст вигод у результаті реалізації проекту. У нашій країні в теоретичних дослідженнях і в конкретній практиці широко використовувалися різні методики визначення економічної ефективності капітальних вкладень, у тому числі й у природоохоронні заходи. Основні принципи цих методик були розроблені академіком Т.С. Хачатуровим. Як витрати брався показник капітальних вкладень, що зіставлявся з ефектом від цих витрат. Отриманий у результаті розподілу коефіцієнт зіставлявся з нормативним коефіцієнтом, на основі чого робився висновок про ефективність або неефективність проекту [9, 5]. Треба розрізняти ефект і ефективність. Широко розповсюджена фраза «Наш проект дає величезний ефект (прибуток, вигоду), тому давайте його реалізовувати» є абсолютно некоректною. Очевидно, що необхідно зіставляти потенційний ефект із його витратами, що викликали, тобто вважати ефективність. Одержання великого ефекту може зажадати величезних витрат, що зробить проект економічно неефективним.