1. На основі дослідження загальносистемних характеристик та позиціонування поняття “розвиток" в системі загальнонаукових та економічних категорій сформовано системне розуміння і уточнено визначення “розвитку підприємства”, як складного соціально-економічного феномену.
Конструктивний аналіз сучасного наукового доробку з проблематики оцінки та управління розвитком підприємств визначив необхідність та актуальність магістерської роботи на системній основі синтезу теоретичного і методичного інструментарію.
2. З метою управління розвитком підприємств, як складним соціально-економічним феноменом, розроблено класифікацію його видових проявів на рівні підприємства, яка побудована за такими ознаками: 1) за масштабом змін; 2) за якістю змін; 3) залежно від природи змін (об’єкту розвитку); 4) за характером змін; 5) за типом тренду; 6) за рівнем динамічності змін; 7) за природою ключового критерію; 8) за рівнем невизначеності; 9) залежно від основи змін; 10) за можливістю управління змінами; 11) залежно від корпоративної стратегії; 12) залежно від складності змін; 13) залежно від мети змін.
Наведена класифікація процесів розвитку підприємств має універсальний характер та може використовуватися в управління соціально-економічними системами різних рівнів.
3. Використання системного підходу до вивчення феномену розвитку підприємств дозволило розробити систему методологічних критеріїв оцінки та управління: функціональний, процесний, об’єктний, структурний, результатний та часовий критерії. На цій основі проведено аналіз особливостей використання трьох концептуально різних методик оцінки та управління розвитком підприємства - методики Петухова Р.М., методики МакКінсі, методики BSC, виявлено їх переваги та недоліки.
4. Кожен з представлених у роботі теоретичних підходів до оцінки економічного розвитку суб’єкта господарювання спрямований на діагностику рівня економічного розвитку підприємства, однак, на нашу думку, найбільш точно та коректно ідентифікувати рівень економічного розвитку здатна методика, заснована на використанні системи збалансованих показників. Адже, саме такий підхід дозволяє врахувати як фінансову складову економічного розвитку підприємства, так і не менш важливі складові бізнес-процесів, клієнтів та персоналу.