Перехід до нових форм та методів державного впливу на економічні відносини у суспільстві викликав необхідність запровадження в Україні такого правового механізму, який би встановлював якісно нові засади відповідальності усіх суб'єктів підприємницької діяльності як за позитивні підсумки їх роботи, та і за негативні, в тому числі й за заподіяні при цьому збитки.

За часів соціалістичної економіки підприємства-порушники чинної фінансової дисципліни практично не відчували на собі наслідків своєї безгосподарності. Якщо внаслідок тих чи інших причин вони поставали перед відсутністю коштів для сплати боргів, то держава знаходила можливість їх прощати, навіть на шкоду інтересам інших товаровиробників та всього суспільства. Проте до них, навіть тих, що формально не належали до державного сектору економіки, не застосовувалися заходи майнового впливу.

В сучасних умовах Україна, яка успадкувала не тільки неефективні методи управління господарством, а й незбалансовану економіку, зорієнтовану на екстенсивне використання її природних багатств, розвиток енергомістких виробництв та підприємств військово-промислового комплексу, не могла продовжувати цю хибну практику, яка розбестила чимало господарських керівників. Наукова розробленість проблем визнання суб'єктів підприємницької діяльності банкрутами з наведених причин є низькою і тому обумовлює їх актуальність.

Метою бакалаврської роботи є дослідження економіко-правових аспектів банкрутства підприємства, можливості запобігання виникненню кризового стану та виявлення шляхів його подолання. Головними завданнями роботи, що випливають з цієї мети, є:

-       розкрити економічну сутність неплатоспроможності підприємства;

-       охарактеризувати методи банкрутства;

-       показати які є види банкрутства та причини його утворення;