Термін «трудові ресурси» зазвичай використовується для характеристики робітників підприємства як один з елементів ресурсного потенціалу підприємства.

Використовуючи термін «кадри», найчастіше мають на увазі працюючих спеціалістів і кваліфікованих працівників, які постійно працюють на даному підприємстві.

Найбільш універсальним і узагальнюючим є термін «персонал». До персоналу ми відносимо всіх робітників, які виконують виробничі операції, та зайняті переробкою предметів праці з використанням засобів праці. В теорії управління існують різні підходи до класифікації персоналу в залежності від професії та посади робітника, рівня управління, категорії робітників. Базовою є класифікація за категоріях робітників запропонована в 80-х роках. Ця класифікація передбачає виокремлення двох основних частин персоналу за участю в процесі виробництва: робітники та службовці.

Виробничий персонал здійснює трудову діяльність у матеріальному виробництві з переважною долею фізичної праці. Він забезпечує випуск продукції, її обмін, збут і сервісне обслуговування. Виробничий персонал можна розділити на дві складаючи частини:

- основний персонал - робітники, переважно зайняті випуском продукції;

- допоміжний персонал - робітники, переважно зайняті в заготівельних і обслуговуючих цехах підприємства.

Результатом праці виробничого персоналу є продукція у речовій формі (будівлі, автомобілі, телевізори, меблі, продукти харчування, одяг та ін).

Службовці, або керівний персонал, здійснюють свою трудову діяльність у процесі управління виробництвом із переважною долею розумової праці. Вони зайняті переробкою інформації з використанням технічних засобів керування. Основним результатом їх трудової діяльності є вивчення проблем керування, створення нової інформації, зміна її складу та форми, підготовка управлінських рішень, а після вибору керівником найбільш ефективного варіанта