Така ситуація є не досить сприятливою для економіки в цілому, оскільки зниження довіри населення до банківської системи призводить зниження обсягів вкладень, інвестицій, вповільнюються темпи грошового обороту, зменшується довгострокова ресурсна база в банках. У зв’язку з цим фінансові інституції та держава змушені залучати іноземний капітал. Це призводить до:

   зростання зовнішньої заборгованості

   відпливу національного капіталу за кордон

   скорочення кредитування реального сектору економіки

   наростання інфляційних процесів

   зниження реальних доходів населення, купівельної спроможності і відповідно скорочення споживання

Внаслідок скорочення споживання заощадження знецінюються, тому населення надає перевагу використовувати їх в поточних цілях або, внаслідок падіння довіри до банківської системи, зберігати поза банками. Внаслідок чого падіння купівельної спроможності гривні знижується сукупний попит, загальний рівень життя населення і в результаті гальмуються темпи економічного зростання, відбувається посилення кризових явищ.

Рівень довіри населення до банківської системи можна дослідити за допомогою аналізу кількості владників, суми їх вкладів та середнього розміру вкладу на основі статистичних даних Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таблиця 3.2.

Динаміка депозитних вкладів домогосподарств та їхній облік у банках-учасниках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб