1.4 Вплив умови роботи на стабільність структури і процеси руйнування інструменту під час експлуатації.
Термоциклічні випробування зразків в чавуні проводили на установці типа ИМАШ 5С-65. Контроль температури робочої зони зразків виконували платино - платинорадієвими термопарами і потенціометрами ПСР1-01. По результатам випробувань термоциклірованих зразків при постійному навантажені 24,5 МПа по режимах 300 = 700 С, 300 = 800 С, 300 = 900 С. виявили довговічність (число циклів до руйнування), відносно видовження і відносно звуження при термоциклюванні (розрахункова довжина зразка 10 мм, поперечного перерізу 3- 3 мм) [18].
Характеристика особливостей розпаду феритно - перлітних чавунів – появлення темно – сірі кайми через більше приблизно у два рази число циклів ніж у перлітних чавунах (3-5 і 5-10 циклів відносно). У феритному чавуні кайма не виявлена на протязі всього періоду термоцикліровання, що може розглядатися як підтвердження раніше вираженої думки про те що причина утворення кайми-розпад цементита при термоциклюванні. При наявності в чавуні кулеподібного і вермикулярного графіту прошарками зародження мікротрішин є вермикулярні включення, шаровидні практично не впливали на процеси деформації і тріщино - утворення. Зі збільшеними степенями сфероідизації включень графіту, їх вплив на зародження і розвиток тріщин при тероциклюванню зменшується [ 19].
Появі мікротрішин в перлітному чавуні незалежно від форми графіту передувала зміна мікроструктури поверхні зразків. В чавуні з вермикулярним графітом тріщини зароджуються, в основному, на включеннях витягнутих і направлених перпендикулярно до лінії розтягуючих навантажень.
Вплив структури чавуну при експлуатації є різний. Через те, що під час експлуатації, на склоформи діють різні фактори під час її експлуатації, які впливають на структуру чавуна, та його експлуатаційні властивості [20].