Комплексне вирішення проблеми підвищення опору конструкційних матеріалів
21

1.4   Мета роботи, завдання, об’єкт і методи досліджень. 

 Основними недоліками матеріалів, що використовують для виготовлення деталей інструменту є недостатній опір руйнуванню в умовах дії в’язкої хімічно активної скломаси, невисокі міцність, тріщіностійкість та пластичність, які обмежують термін експлуатації та надійність інструменту. Умови роботи та механізми пошкодження матеріалів при періодичному контакті з розплавленою скломасою вивчено недостатньо, що стримує розроблення нових конструкційних матеріалів з підвищеним опором руйнуванню в цих умовах, а також затруднює пошук перспективних напрямків підвищення надійності склоформувального устаткування.

Мета даної роботи полягає  у розвитку наукових основ створення конструкційних матеріалів з підвищеними службовими характеристиками для експлуатації в умовах дії в’язких хімічно активних силікатних розплавів при термоциклічних та механічних навантаженнях.

Для досягнення цієї мети в роботі  вирішується наступні задачі.

  1. Уточнити та узагальнити фактори, які впливають на пошкоджуваність конструкційних матеріалів склоформ , що використовуються при виготовленні ізоляторів.
  2. З використанням  комплексної оцінки надійності та довговічності інструменту, що періодично контактує з в’язким силікатним середовищем, встановити вплив структури на утворення пошкоджень чавунів  при дії температур і навантажень.
  3. Розробити моделі утворення пошкоджень в поверхневих та внутрішніх шарах  чавунів при періодичному контакті із в’язкими хімічно-активним середовищем.
  4. Встановити залежності показників механічних та службових властивостей чавунів від хімічного складу та структурних факторів на підставі чого розробити  технології отримання деталей склоформувального інструменту з підвищеними властивостями.

     Об’єкт дослідження – склоформувальний інструмент за умов дії в’язких