Таким чином вирішальну роль у поведінці чавунів, які використовуються для виготовлення склоформуючого інструменту відіграють два фактори: а) форма і розміри графітних включень; б) кількість перліту в металевій матриці.
У випадку присутності включень кулеподібного графіту розміром понад 0,04
м, зростає схильність до утворення пошкодженнь і тріщин в зоні контактної взаємодії склоформувального інструменту, що підтверджується дослідженями мікроструктури так і кофіцієнтом гомогенності Вейбула.
Стабільність структури визначається кількістю перліту в металічні матриці: зменшення кількості перліту знижує можливість утворення структурно вільного графіту несферичної форми , при циклічних змінах температури в області фазових перетворень. Це в свою чергу зменшує схильність до утворення пошкоджень при роботі пресформ, підвищує їх ресурс.
Результати вимірювання кофіцієнта гомогенності Вейбула показали, що в пресформі №6112, яка до зняття з експлуатації пройшла 573120 циклів, ступінь пошкоджуваності (0,2404) є вищим ніж у пресформі №112, яка пройшла 205056 циклів, до зняття з експлуатації і має ступінь пошкоджуваності (0,1493).
Тобто пресформа, яка пройшла до зняття з експлуатації більшу кількість циклів, має вищу пошкоджуваність ніж пресформа, що була знята з експлуатації за меншою кількістю циклів і має нижчу пошкоджуваність.
Пошкоджуваність, є пропорційною кількості циклів, до експлуатації, але опір до утворення тріщин залежить в більшій ступені від розміру графітних включень ніж від утворення пошкоджень при циклічних змінах температури і напружень.