На нашу думку, виходячи із усього вище сказаного, «європейська модель» є більш прийнятною.

Таким чином, вивчення методик оцінки ефекту фінансового левериджу дає змогу сказати, що знання механізму впливу позикового капіталу на рівень прибутковості власного капіталу і рівень фінансового ризику дозволяє цілеспрямовано управляти як вартістю, так і структурою капіталу підприємства.

1.3. Операційний (виробничий) ліверидж

Поділ усієї сукупності операційних витрат підприємства на постійні і змінні їх види дозволяє використовувати механізм управління операційним прибутком, відомий як «операційний леверидж».

В найбільш загальному вигляді леверидж можна представити як процес управління активами і пасивами підприємства, спрямований на зростання прибутку. Буквально – це важіль для підйому ваг, тобто якийсь фактор, невелика зміна якого може призвести до істотної зміни результативних показників, дати так званий леверажний ефект, або ефект важеля .

Оцінка рівня левериджу дозволяє виявити можливості зміни показників рентабельності, ступінь ризику, чутливість прибутку до змін внутрішньовиробничих факторів і ситуації на ринку. А так як фактори, що що впливають на прибуток, підрозділяються на виробничі і фінансові, відповідно розрізняють області дії фінансового та виробничого важеля.

Виробничий леверидж (операційний важіль) – це потенційна можливість впливати на балансовий прибуток шляхом зміни структури собівартості й обсягу випуску продукції (постійні і змінні витрати, оптимізація).