˗         рівень досягнення цілей,  на які спрямовувались витрати.  У ситуаціях,  коли насамперед вважливо досягнути конкретної мети в обумовлений термін, часто не є важливим те, що витрати значно перевищують доходи; 

˗         співвідношення результату та витрат на його досягнення. Часто керівництво орієнтується лише на отримання максимального результату за мінімальних витрат,  хоча такий підхід не є доцільним в усіх випадках;

˗         тенденції зміни непродуктивних витрат. Тільки стійка динаміка зменшення непродуктивних витрат дає можливість стверджувати про оптимізацію різних процесів пов’язаних з використанням ресурсів на підприємстві; 

˗         показники оцінювання ефективності управління витратами у виробничому процесі. Обов’язково необхідно аналізувати окремі елементи витрат з метою деталізованого виявлення всіх причин,  що зумовили позитивні та негативні зміни матеріальних витрат,  витрат на оплату праці тощо;  

˗         комплексний показник ефективності управління витратами підприємства.

Якщо значення різних одиничних показників набувають протилежних значень на конкретний момент часу, то для прийняття оперативного рішення необхідно мати узагальнене значення ефективності управління витратами.

Основні показники оцінювання ефективності управління витратами за вищезазначеними групами наведено в таблиці 2.10.

Сьогодні для забезпечення окупності витрат та отримання прибутку з метою продовження або розширення діяльності недостатньо тільки цінового регулювання,  яке б забезпечило ці результати.  Оскільки в умовах жорсткої конкуренції навіть незначне перевищення ціни на продукцію підприємства над ціною аналогічної за якістю продукції конкурентів,  може призвести до втрати покупців та частки ринку підприємством.  Для визначення комплексного показника ефективності управління витратами підприємства ( E) рекомендуємо  формулу 3.1:

, (3.1)

де - чистий дохід від реалізації продукції,  грн.; - сукупні витрати підприємства (за винятком капітальних та фінансових інвестицій), грн.