РОЗДІЛ 2.  ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ  ШАЛВИ АМОНАШВІЛІ У ПРОЦЕСІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГУМАННО-ОСОБИСТІСНОГО ПІДХОДУ

ДО ДІТЕЙ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

2.1.Мета і завдання гуманістичної педагогіки Шалви Амонашвілі

Гуманна педагогіка – це велика мудрість, у якій стверджується педагогіка світла. Гуманна педагогіка – це та, яка може наблизити дитину до пізнання самих себе. Обов’язок учителя дати дитині радість пізнання. Учитель – творець, який дозволяє дитині відкрити самого себе. Він віддається безкорисливо, щоб продовжити себе у своїх виконавцях, дати їм крила для польоту у життя.

Учитель – носій Світла. Народна мудрість говорить, що у справжнього вчителя уроки не для дітей, а з дітьми. Це вони, справжні вчителі – доторкаючись душі маленької людини, намагаються не поранити, не образити, обережно виростити, допомогти реалізувати себе у житті, війти у нього якомога чеснішими, добрішими, впевненішими. Гуманна педагогіка визначає характер учителя у трьох якостях: доброта, щирість, відданість

Розглядаючи гуманістичну освіту як основну умову ефективної реалізації інклюзивної освіти, зазначимо, що під гуманістичною освітою ми розуміємо процес побудови педагогічного процесу на засадах гуманізму як визначального принципу загальнолюдської моралі, що включає [16, с.13-15]: а) визнання права всіх учасників педагогічного процесу (учителя й учня) бути самим собою, що передбачає взаємне розуміння інтересів, запитів, взаємне довір'я; б) визнання права всіх учасників педагогічного процесу на свій шлях самовдосконалення та творчості в процесі співробітництва в навчально-виховній діяльності; в) створення суспільством умов для радісного творчого життя всім учасникам педагогічного процесу. Шляхи гуманізації освіти: а) формування відносин співробітництва між усіма учасниками педагогічного процесу; б) виховання в учасників педагогічного процесу морально-емоційної культури взаємовідносин; в) формування в учнів емоційно-ціннісного досвіду розуміння людини; г) створення матеріально-технічних умов для нормального функціонування педагогічного процесу, що виховує гуманну особистість – щиру, людяну, доброзичливу, милосердну, із розвинутим почуттям власної гідності, поваги гідності іншої людини. Гуманізм – світогляд, у центрі якого як найвища цінність і мірило всього перебуває людина. Т. Бусел під гуманізмом розуміє “ставлення до людини пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність”.