поставленого завдання. Сценарій за своєю описовістю є акумулятором вхідної інформації, на основі якої повинна будуватися робота з впровадження досліджуваної стратегії. Тому сценарій у готовому вигляді повинен підлягати ретельному аналізу. У процесі розробки сценаріїв дуже часто використовують “дерево цілей”, яке призначається для аналізу систем, об’єктів, процесів, в яких можна виділити декілька структурних або ієрархічних рівнів.
“Дерево цілей” будується шляхом послідовного виділення менших компонентів на нижчих рівнях. При побудові “дерева цілей” необхідно зазначити три умови:
1) відгалуження, що виходять з однієї вершини, мають складати замкнену множину:
2) відгалуження, що виходять з однієї вершини, повинні взаємно виключати одна одну, тобто не може бути часткового спів падання об’єктів, представлених двома різними гілками;
3) кожна вершина є ціллю для всіх своїх відгалужень.
Точка розгалуження називається вершиною. З кожної вершини має виходити не менше двох гілок.
Відповідно до місії підприємства, його основних цілей після розгляду всіх сценаріїв розвитку подій воно може сформулювати та обрати відповідні стратегії діяльності.
Методи колективних експертних оцінок базуються на принципі, що при колективному мисленні точність результату є вищою з наявністю більш продуктивних ідей.
Основним моментом у процесі колективної роботи над прийняттям і реалізацією управлінських рішень є визначення кола осіб, учасників даної процедури - колективного прийняття рішень.
Кожен керівник повинен пам’ятати, що його рішення має бути проблемним для всіх членів колективу як у прийнятті, так і у втіленні рішення в життя. Не слід забувати й про тих. кого це рішення може стосуватися побічно, з ними потрібно проконсультуватися та врахувати їх інтереси. Організація обговорення проблеми повинна бути одночасно і демократичною, і ефективною. При розробці та прийнятті рішення лідер повинен здійснювати керівництво, уникаючи авторитаризму, обмеження демократії.
Зміст методу колективної експертної оцінки полягає в наступному:
1. Для організації експертних оцінок створюються робочі групи. Робоча група вибирає експертів, які дають відповіді па поставлені запитання (їх кількість може коливатися від 10 до 150 залежно від складності об’єкта).
2. Перед тим, як організовувати опитування експертів, встановлюються основні напрями розвитку об’єкта, складається матриця, що відображає генеральну мету, цілі та під цілі дослідження.
3. Розробка та формулювання запитань для експертів. При цьому необхідно забезпечити поступовий перехід від складних питань до простих, від широких до вузьких. Крім того, питання мають бути однозначними і не перехрещуватися за змістом.
4. Експерти дають відповідь на питання, після чого проводиться обробка матеріалів, які характеризують узагальнену думку та ступінь узгодженості індивідуальних оцінок експертів.
5. Кінцева оцінка визначається або як середнє арифметичне значень оцінок всіх експертів або як найбільш поширена думка, або як середнє нормалізоване зважене значення оцінки. Методика статистичної обробки матеріалів колективної експертної оцінки є сукупністю оцінок відносної важливості, призначених експертами різним аспектам альтернативних стратегій. Оцінки важливості виражаються в балах (від 0 до 1, від 0 до 100 тощо). Під час обробки матеріали групуються в таблицю, рядки якої відповідають аспектам стратегій, а колонки - окремим експертам.
На перший погляд, колегіальні рішення організаційно громіздкі та поглинають багато часу, адже одноосібно їх вирішувати простіше і швидше. Але переваги групових методів вирішення проблем незаперечливі. Рішення, прийняте колегіально демократичне і висловлює думку всіх. Рішення, прийняте всіма, накладає колективну відповідальність за його виконання. Сумісне прийняття рішень може здійснюватися лише в демократичній атмосфері.