В широковіщальних конфігураціях кожний ПК передає сигнали, що можуть бути сприйняті рештою комп’ютерів. До таких конфігурацій відносяться топології “загальна шина”, “дерево”, “зірка з пасивним центром” (останню можна розглядати як різновид “дерева”, що має корінь з відгалуженням до кожного під’єднаного ПК).

В послідовних конфігураціях кожний фізичний підрівень передає інформацію лише одному комп’ютеру. Прикладами послідовних конфігурацій є: довільна (довільне з’єднання комп’ютерів), ієрархічна, “кільце”, “ланцюжок”, “зірка з інтелектуальним центром”, “сніжинка” та інші.

Коротко розглянемо три найбільш розповсюджені базові топології ЛОМ: “зірку”, “загальну шину” та “кільце”.

У випадку топології “зірка” кожен комп’ютер через спеціальний адаптер підключається окремим кабелем до центрального вузла (див.мал.). Центральним вузлом є або пасивний з’єднувач або активний повторювач. Недоліками є низька надійність (вихід із строю центрального вузла призведе до зупинки всієї мережі) та велика протяжність кабелів.

Топологія “загальна шина” передбачає використання одного кабелю, до якого під’єднуються всі комп’ютери. Інформація по ньому передається комп’ютерами по черзі (див.мал.). Перевагою такої топології є, як правило, менша довжина кабелів, а також більш висока надійність ніж в топологіє “зірка” (тому що вихід із строю окремою станції не порушує працездатність мережі в цілому). Недоліки полягають в тому, що розрив основного кабелю призводить до непрацездатності всієї мережі, крім того, слабка захищеність інформації в системі на фізичному рівні (повідомлення, що передає один комп’ютер іншому, в принципі, можуть бути прийняті і на будь-якому іншому комп’ютеру).

При кільцьовій топології дані передаються від одного комп’ютера іншому по естаффеті (див.мал.). Якщо деякий комп’ютер отримує дані, призначені не йому, він посилає їх далі по кільцю. Адресат призначені йому дані нікуди не