Крім того, банки можуть використовувати поточні валютні операції з метою підтримки мінімально необхідних залишків у іноземних банках на рахунках "ностро". Отже, за допомогою конверсійних операцій банки регулюють свої валютні позиції і не допускають утворення непокритих залишків на рахунках.

На валютних ринках світу, у тому числі і на внутрішньому валютному ринку України поточні валютні операції здійснюються у трьох основних формах:

1) валютна угода "тод" ("tod" від англ. "today" - сьогодні): умовами даної валютної операції передбачено, що постачання валюти (зарахування на відповідний рахунок) має бути здійснено у день укладання угоди. Іншими словами, у цьому випадку дата укладання угоди та дата валютування співпадають. Дата валютування в угодах "тод" визначається як "Т";

2) валютна угода "том" ("tom " від англ. "tomorrow" - завтра): умовами даної валютної операції передбачається постачання іноземної валюти протягом наступного банківського дня з моменту укладання угоди. У цьому випадку дата валютування матиме вигляд "Т+1";

3) валютна операція "спот" (від англ. "spot" - поточний, негайний): умовами даної угоди передбачена дата валютування "Т+2", що означає, що іноземна валюта зараховується на відповідний рахунок на другий банківський день з моменту укладання угоди.

Різниця в часі між укладенням валютних операцій "том" і "спот" та розрахунками за ними визначається міжнародною практикою і пов'язана з необхідністю документального оформлення угоди (виписка первинних документів, підготовка платіжних доручень, повідомчих телеграм та ін.).

Поточні валютні угоди можуть укладатися за телефоном, телефаксом або безпосередньо на валютній біржі, а розрахунки ведуться банківськими переказами електронною поштою. В міжнародній практиці використовують електронну систему "СВІФТ" (SWIFT – Societyfor Worldwide Interbank Financial