Отже, згідно з Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18 ве­ресня 1991 р. інвестиції трактуються як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, котрі вкладаються в об'єкти під­приємницької та інших видів діяльності, в результаті яких створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Інвестиції відповідно до українського законодавства можуть мати грошову або матеріальну форму, форму майно­вих прав та інших цінностей. З цього визначення випливає, що будь-яке використання ресурсів потребує вкладення цін­ностей у вигляді людських, матеріальних та фінансових ре­сурсів, тобто здійснення інвестицій.

1.2  Джерела та механізми залучення інвестицій.

Інвестиційна діяльність підприємства в усіх її формах здійснюється за рахунок усіх можливих джерел. Інвестиційні ресурси — це всі види фінансових та інших активів, які залучаються з метою здійснення вкладень в об'єкти інвестування. Джерела формування інвестиційних ресурсів у ринковій економіці різнобічні. Перелік усіх можливих джерел інвестування за каналами надходження інвестиційних коштів наведено в Законі України "Про інвестиційну діяльність": власні фінансові ресурси інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, повернення збитків щодо аварій, стихійного лиха, грошових накопичень та заощаджень фізичних та юридичних осіб та ін.); займані (позикові) фінансові кошти інвестора (облігаційні займи, банківські та бюджетні кредити); залучені фінансові кошти інвестора (кошти від продажу акцій, пайові та інші вклади фізичних та юридичних осіб); бюджетні інвестиційні асигнування; безоплатні та благодійні вклади, пожертвування організацій, підприємств, громадян.