• Удосконалення корпоративного та державного управління, зниження політичних ризиків;
• Розробка на рівні держави концепції інноваційного розвитку країни на середньо- і довгострокову перспективу
• Підвищення рівня поінформованості потенційних інвесторів щодо ринкової кон’юнктури.

Для цієї мети необхідно забезпечити виконання довготермінових інвестиційних проектів, що дасть можливість сформувати перспективну макроекономічну структуру країни, зробити відповідні зміни у внутрішньому (регіональному і галузевому) та зовнішньому поділі праці.

У сучасній ситуації в Україні фінансові ресурси обмежені, і їх, безумовно, недостатньо для забезпечення потреб інвестування, інвестиційна сфера потребує значних вкладень. За таких умов потрібна узгоджена державна і регіональна політика щодо мобілізації та залучення всіх можливих джерел інвестиційних ресурсів. Ця проблема повинна стати пріоритетною для держави, бо її розв’язання матиме безпосередній вплив на економічну ситуацію в Україні.

Виходячи із того, що інвестиційна діяльність — це комплекс заходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають власні кошти (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій формі) з метою отримати прибуток, активізація інвестиційної діяльності повинна здійснюватися такими шляхами:

•        через вдосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності на макро- та мікрорівнях, що є складовою економічної політики держави;

•        спонукати до активної інвестиційної діяльності суб’єкти різноманітних форм власності та господарювання за допомогою:

а)нормативів амортизаційних відрахувань;

б)податкових ставок;

в)облікових ставок НБУ;

•        забезпечення стабільної правової основи інвестиційної діяльності;

•        розвиток та вдосконалення фінансового ринку;