2.2. Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну.
Розвиток світового ринку, розширення масштабів міжнародної торгівлі, глобалізація виробництва й комерції, міжнародне економічне співробітництво й кооперація, вільний рух капіталів між країнами, міждержавна господарська інтеграція становлять одну з найважливіших тенденцій сучасності. Але поряд з цим зберігаються відособленість національних економічних інтересів, конкуренція. Без урахування комплексу цих суперечливих тенденцій неможливо зрозуміти природу іноземного інвестування, яке є важливою передумовою входження України у світове господарство.
Оцінюючи інвестиційну привабливість України для іноземних інвесторів, слід зазначити, що в цілому активність інвесторів є незадовільною, а це зумовлюється низьким рівнем довіри до ринку України. Як зазначено у звіті Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), за підсумками перших трьох місяців 2012 року показник індексу інвестиційної привабливості станови 2,18 бала (цей індекс базується на шкалі від 1 до 5 балів). Це на 0,1 бала нижче, ніж наприкінці 2011 року (індекс становив 2,19 бала), що є дуже істотним падінням.
За Законом України “Про іноземні інвестиції” №26 від 13.03.1992 вони можуть здійснюватися у вигляді:
- іноземної валюти, що визначається конвертованою Національним банком України;
- валюти України за реінвестицій в об’єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об’єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);
• будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних із ним майнових прав;