По суті, продовженням методу мозкового штурму є метод синектики. Аудиторію поділяють на кілька груп, і всі групи «штурмують» одне й те питання, потім звітуються про результати «штурму». Можна провести конкурс ідей, судити який має журі, що складається з викладачів або й з студентів.

Дидактична цінність студентського мозкового штурму полягає ось у чім:
— це активна форма роботи, на противагу репродуктивним формам навчання;
— студенти удосконалюють уміння стисло й чітко висловлюватись;
— учасники штурму привчаються не лише слухати, а й чути одне одного;
— викладачу легко стимулювати не дуже успішного студента, похваливши його за висловлену думку.

Чим мозковий штурм відрізняється від звичайної роботи в групах? Тим, що студенти відразу одержують установку на заборону критики. Усі мають бути терплячими, розуміти, що на увагу заслуговує кожна думка без жодного винятку..

Методика проведення шкільного мозкового штурму така:

 Перший етап (тривалість – 20 хв.) – створення банку ідей, його мета – «напрацювати» якнайбільше ідей.

Між першим і другим етапами варто зробити коротку перерву (інколи вона виникає спонтанно, коли висловлення ідей припиняється) для обговорення студентами роботи з рефлексивної позиції: які правила порушувалися, що вдалося, а що ні.

Другий етап – аналіз висловлених ідей. Усі висловлені думки піддаються критиці, проте в кожній ідеї необхідно знайти щось корисне, поміркувати, як іще можна її застосувати, можливо, у інших умовах.

Між другим і третім етапами – коротка перерва-рефлексія.

Третій етап - опрацювання результатів. Група відбирає 2-5 найбільш цікавих рішень та вибирає спікера, який має доповісти про них аудиторії.