унікальна форма одягу створювала відчуття особливості, винятковості, приналежності до касти. Розрізнялася парадна і повсякденна уніформа. Також вона була літня і зимова. Також для уніформи враховувалися специфіки підрозділів. Загальна уніформа виглядала так: коричнева фірмова сорочка, чорна трикутна краватка, чорні шорти до колін, коричневі черевики з гольфами (взимку чорні високі чоботи), коричневий кашкет, солдатський ранець, ремінь з портупеєю з прикріпленим на нього флягою, сухарним мішком і похідним ножем. Уніформа Гітлеюгенду служила відмінною рекламою. Правда, вся уніформа купувалась за рахунок батьків , хоча держава і брала на себе частину її вартості. [6, с. 153-158]. Придбання уніформи було справою коштовною. Повна уніформа Гітлерюгенду (включаючи зимову) коштувала 135,40 рейхсмарок, що перевищувало місячний дохід робочої родини [9].

Для оптимізації навчального процесу в Гітлерюгенд були виділені флотське, авіаційне і загальновійськове відділення. Кожне мало свою розроблену навчальну програму і підготовляло кадри для свого роду військ. Заняття спортом не тільки виховувало в юнаках витривалість і дисциплінованість, а й служили цілям Вермахту. Планеристи викликали інтерес у ВВС, любителі мотоспорту у моторизованих військ і т.д. Таким чином, спортивне виховання було тісно пов'язане із загальною мілітаризацією руху. Практично вся діяльність молоді характеризувалася як служба. Вона була обов'язковою, ухилиться від неї було складніше, ніж від шкільних занять. Гітлерюгенд ставала кадровою базою для НСДАП. По досягненні 18 років, кожен підліток, член Гітлерюгенду міг стати членом партії [6, с. 174-189].