Принципова схема ректифікаційної установки представлена на рис.2. На схемі вихідна суміш з проміжної ємності 1 центробіжним насосом 2 подається в теплообмінник 3, де підігрівається до температури кипіння. Нагріта суміш надходить на розділення в ректифікаційну колону 5 на тарілку живлення, де склад рідини дорівнює складу вихідної суміші XF.

Стікаючи вниз по колоні, рідина взаємодіє з паром, що піднімається вгору та утворюється при кипінні кубової рідини в кип'ятильнику 4. Початковий склад пару приблизно рівний складу кубового залишку хw, об’єднаний легко летючим компонентом. В результаті масообміну з рідиною, пар збагачується легко летючим компонентом. Для більш повного збагачення верхню частину колони зрошують відповідно за заданим флегмовим числом, рідиною (флегмою) складу xp, яка виробляється в дефлегматорі 6 шляхом конденсації пару, що виходить з колони. Частина конденсату виводиться з дефлегматору у вигляді готового продукту поділу - дистиляту, який охолоджується в теплообміннику 7, та направляється в проміжну ємність 8.

Рисунок 2 - Принципова схема ректифікаційної установки

1 - ємність для початкової суміші; 2, 9 - насоси; 3 - теплообмінник; 4 - кип`ятильник; 5 - ректифікаційна колона; 6 - дефлегматор; 7 - холодильник дистиляту; 8 - ємність для збору дистиляту; 10 - холодильник кубової рідини; 11 - ємність для кубової рідини