затвердження Закону про Державний бюджет України – лише підстава здійснення волі компетентних органів, що визначають бюджетну політику держави, тобто надання їм юридичних можливостей для здійснення такої волі. Тому лише у процесі виконання бюджету реалізуються повноваження компетентних органів, наданих їм законодавством. Адже, як уже було зазначено вище, бюджетний процес є формою здійснення матеріальних бюджетних прав, які надані учасникам бюджетного процесу законодавством.

Необхідність виокремлення стадії виконання бюджету М.І.Піскотін пояснює, провівши аналогію бюджетного процесу з цивільним і кримінальним процесом, де після стадії винесення рішення слідує стадія його виконання. Проте і виконання, і затвердження бюджету здійснюється одним компетентним органом – ВР України. З цього випливає, що до стадій бюджетного процесу входить також і затвердження звітності про його виконання, яка здійснюється у такому ж порядку і правових формах [19]. Кожна стадія характеризується винятковим колом питань, які не можна вирішити на іншій стадії. Наприклад, на стадії складання проекту бюджету визначаються прогнозні показники доходів і видатків бюджету, дефіцит бюджету, обсяги  дотацій і субвенцій. Ще однією особливістю є послідовність стадій – здійснення та закінчення попередньої стадії обумовлює настання наступної стадії бюджетного процесу; порядок перебігу стадій є незмінним. Причому лише здійснення всіх стадій бюджетного процесу дає підставу вважати бюджетний процес щодо відповідного бюджетного періоду завершеним. Відповідно до ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року [2]. Натомість бюджетний процес можна співвідносити з бюджетним циклом – періодом з початку складання проекту бюджету до затвердження звіту про його виконання, що має тривалість понад два роки. Тобто  бюджетний цикл