2012 року. Або ж інший показовий випадок: під час святкування Нового (2013) року в Івано-Франківську п’яний водій виїхав на пішохідну зону в самому центрі міста і збив восьмеро людей. Любительське відео інциденту використовували загальнонаціональні телеканали.

Опублікувавши цікаву статтю на власному блозі чи запостивши актуальне відео на youtube, кожен колишній споживач медіа-контенту, стає його автором. А завдяки соціальним мережам донести його до аудиторії не є проблемою. Отже, за бажання громадянським журналістом може стати будь-хто.

Однак така аматорська журналістика не обов’язково має ситуативний характер. Існують цілі спільноти громадянських журналістів та спеціально створені для такої діяльності платформи.

Піонером в цій сфері в Україні є сайт «Майдан», який з’явився 2000 року у відповідь на замовчування про акції протесту, пов’язані зі зникненням журналіста Георгія Ґонґадзе. Згодом, під час Помаранчевої революції 2004, сайт активно висвітлював події з Майдану, а пізніше засновники порталу заснували громадську організацію. Попри те, що інформаційна діяльність порталу «Майдан» не претендує на статус професійної журналістики, були вироблені принципи інформаційної політики. У них зазначається, що автором може стати кожен, однак за умови, що він пише на пріоритетні для цього сайту теми. Окрім того, авторам роз’яснюють критерії якості матеріалів: надавати перевагу фактам, підкріплювати їх аргументами, не поширювати чуток, вказувати першоджерела і так далі. Очевидно, що на сайті переважають матеріали політичної тематики.  Хоча сайт по суті є опозиційним, він проголошує себе незалежним від будь-яких політичних партій.

Інший відомий портал «ХайВей» існує з 2005 року. Він позиціонує себе як платформу громадянської журналістики в Україні. Автором може стати будь-хто, писати можна на будь-які теми. На порталі є штат редакторів, які прочитують матеріали і якщо натрапляють на такий, що вартий першої