Екологічні аспекти виробництва хлібобулочних виробів
27

На технічних вагах зважували наважку борошна масою 25 г з точністю до 0,1 г, вміщували її на фарфорову чашку, доливали 13 см3 водопровідної води з температурою 18 ºС. За допомогою шпателя змішували борошно до одержання однорідного тіста. Після цього тісто гарно промивали, скатували у вигляді кульки, поміщали у фарфорову чашку, для запобігання звітрювання накривали склом і залишали на 20 хв. при кімнатній температурі. У чашку наливали 1–2 дм3 водопровідної води з температурою 18 ºС, відмивали крохмаль і оболонки, занурюючи тісто у воду і розминаючи його пальцями. Відмивання проводили безперервно таким чином, щоб разом із крохмалем не відмилися часточки клейковини. Промивну  воду змінювали тричі, причому щоразу її проціджували через густе сито для видалення випадкового відірваних клаптиків клейковини, які збирали з сита і приєднували до загальної маси клейковини.

Відмивання проводять доти, доки оболонка не буде повністю вимита, а вода, стікаюча під час відмивання клейковини, – прозорою. Повноту відмивання клейковини перевіряли наступним чином:

–  до краплі води, віджатої з митої клейковини, додавали краплю розчину йоду в йодистому калію – відсутність синього забарвлення свідчить про повне видалення крохмалю.

Відмиту клейковину добре віджимали руками, витираючи час від часу чистим рушником. Віджату клейковину зважували на технічних вагах з точністю 0,01 г. Після першого зважування клейковину ще раз промивали впродовж 5 хв. під струменем води, знову віджимали і зважували. Різниця між двома зважуваннями не має перевищувати 0,1 г.

Кількість клейковини виражали у % до наважки борошна масою 25 г. При цьому одержану масу клейковини множили на 4. Якість клейковини оцінювали за її кольором, розтяжністю і еластичністю.

Колір клейковини визначають перед зважуванням і характеризують термінами: “Світла”, “Сіра”, “Темна”.

Розтяжність (властивість розтягуватися в довжину)