Не оминув увагою цієї драми шведський драматург Август Стріндберг. Вони обоє з Генріхом Ібсеном належать до скандинавської літератури, тому він не міг ніяк не відреагувати на такий резонансний твір свого сучасника.

Його реакція була представлена оповіданням, яке має таку ж назву, як і драма – «Ляльковий дім» (1884), однак на відміну від Ібсена, Стріндберг показав нам зовсім інші проблеми та сторони суспільного життя.

Серед дослідників, які вивчали творчість Генріха Ібсена можна назвати Володимира Адмоні, який досліджував особливості творчої манери та стилю Ібсена [1], Анатолія Градовського – вивчав особливості п’єси «Ляльковий дім», її основні символи, тематику, провідні ідеї [5], Лесю Демську-Будзуляк, яка звернула на кризу жіночої ідентичності у драмі [6], Бориса Зінгермана – аналізував творчість Ібсена в контексті історії драми ХХ століття [11], Михайла Ольминського, який вичав поетикально-стильові ознаки драми «Ляльковий дім» [11].

Августа Стріндберга вивчали Дмитро Шарипкін, який, насамперед, звернув увагу на його постать саме в російські літературі [21], Марина Одеська – писала про основні ідеї оповідання «Ляльковий дім», порівнюючи із твором Макса Нардау [16], Віктор Толмачов – вивчав постать Стріндберга в контексті літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття [19].

Проте, не було здійснено комплексного компаративного дослідження цих різножанрових творів, які викликали у нас великий інтерес. Твори перегукуються у назві, але водночас є дуже різними на всіх рівнях.

Отож, актуальність теми роботи продиктована потребою аналізу п’єси «Ляльковий дім» Генріха Ібсена та оповідання Августа Стріндберга «Ляльковий дім» в контексті основних мистецьких та суспільних тенденцій кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на сьогодні не було здійснено порівняльного аналізу драми Генріха Ібсена «Ляльковий дім» та оповідання Августа Стріндберга «Ляльковий дім». Вперше було досліджено їх проблематику, проаналізовані образи головних героїнь, порівняно їх,