Художня дискусія в літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття: Генріх Ібсен (драма «Ляльковий дім») та Август Стріндберг (оповідання «Ляльковий дім»)
9

мала сміливість піти проти суспільства, його правил, моралі, яка свідомо пішла у суспільне вигнання, але не втративши при цьому гідності та зумівши зберегти в собі людські риси і якості.

 

1.2. Символіка драми «Ляльковий дім»

Важливу роль у творі відіграла символіка, адже символічною вже була сама назва твору. «Ляльковий дім» – це дім фальшивих цінностей, за якими крилися егоїзм, духовна порожнеча, роз'єднаність людських душ. У цьому домі не жили, а лише грали у кохання, шлюб, сімейну злагоду і навіть людську гідність і честь.

У драмі Ібсен використав різні образи-символи:

Ялинка. Цей образ означає все подружнє життя Нори, яке, наче та ялинка була гарною лише спочатку. Це перше Різдво, коли вони могли собі дозволити більше, аніж у всі попередні роки, яке мало об’єднати  родину, засвідчити їх вихід із скрутного становища. Символом їх єдності і є ялинка. Якщо спочатку вона жива і гарна, то потім вона сохне і «помирає» подібно до шлюбу Хельмерів.

Різне сприймання ними шлюбу призвело до трагедії.

Ялинка символізує для кожного з них зовсім інше і показує наскільки вони різні: «А пам'ятаєш минуле Різдво? Ти цілих три тижні зачинялась у себе вечорами і до пізньої ночі все готувала квіти, якісь інші прикраси для ялинки, якими хотіла всіх нас здивувати. У-у, нуднішого часу я не пам'ятаю» [12, с. 187].

Іншим образом-символом є мигдалеве печиво, яке Нора спочатку їла ховаючись від чоловіка, а потім почала робити це відкрито: «Нора зачиняє двері до передпокою, знімає верхній одяг, посміхається тихим задоволеним сміхом. Потім виймає з кишені торбинку з мигдалевим печивом і з'їдає кілька. Обережно йде до дверей, що ведуть до кімнати чоловіка» [12, с. 184].

Х е л ь м е р. Ніби вже ласунка не забігала до кондитерської?

Н о р а. Та запевняю тебе, Торвальде...