1.6. Стан повітряного середовища України
Основними забруднювачами повітря України є підприємства чорної металургії, енергетики, вугільної промисловості, хімічної та нафтохімічної промисловості.
Щорічно по всій Україні в атмосферу виділяється близько 17 млн. тон шкідливих речовин. Понад третину всіх промислових викидів шкідливих домішок у повітрі припадає на теплові станції, які використовують паливо. Найбільший внесок у викиди сірчистого ангідриду дають підприємства енергетики та металургії [4].
Підприємства хімічної, нафтохімічної і газової промисловості дають найбільший внесок - 43% - у викиди вуглеводів.
Більше третини загального обсягу шкідливих викидів в атмосферу дає автотранспорт – 6,65 млн. тон на рік. В Євпаторії та Ужгороді згаданий показник складає 91% від загальної кількості викидів [9].
Встановлено два нормативи забруднення повітря: максимально-разова і середньодобова гранично-допустима концентрація (ГДК). Максимально-разова ГДК необхідна для попередження рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, зміни біоелектричної активності головного мозку, світлової чутливості очей тощо), при короткотривалому впливі попередження їхнього резорбтивного (загально токсичного, канцерогенного, мутагенного та ін.) впливу.
Для оцінки впливу забруднювачів на здоров’я населення потрібно користуватися не лише максимально-разовими і середньодобовими ГДК, а і показниками, які регламентують вміст хімічних речовин у повітрі населених пунктів, вміст шкідливих речовин за тривалий період ( місяць, рік). Підставою для цього є те, що невеликі концентрації речовин при тривалій дії справляють такий же негативний ефект, як і висока концентрація за короткий проміжок часу [24].