Букинське родовище габро і лабрадориту
35

 

Радіаційно-гігієнічна характеристика вищеназваних родовищ вивчалася за даними гамма-промера керна (по 15-25 свердловин на кожному з них) і досліджень 10-14 літохімічних проб. Граніти згаданих родовищ мають наступні особливості геологічної радіаційно-гігієнічної будови:

­          наявність радіактівних мінералів (ортіт, моноцит, циркон, апатит, і ін.), які асоціюють в плеохроїчних зонах навкруги біотиту;

­          наявність пегматитових жил до яких часто приурочений підвищений вміст радіоактивних елементів, особливо урану і торія;

­          різноманітний і часто мінливий мінералого-петрографічний склад гірських порід родовищ (порфіробластовий граніт, плагіограніт, гнейс і т.д.). Згідно вимог національних норм радіаційної безпеки будівельні матеріали, як вже наголошувалося раніше, підрозділяються на 5 класів по можливих видах їх використання залежно від концентрації в них природних радіонуклідів в пКі/кг, так званої питомої активності А. Так як питома активність А, яку ще часто називають еквівалентним вмістом природних радіонуклідів (Секв) - є нормативним показником, що визначає клас і область вживання будівельних матеріалів, те вивчення радіаційно-гігієнічних властивостей сировини для виробництва будівельних матеріалів повинно бути направлено на визначення Секв, його зміни і кореляцію як за площею, так і по глибині родовища.

Враховуючи   все  вищесказане   і  особливості   геологічної будови родовищ Житомнрсько-Кировоградського інтрузивного комплексу, вивчення радіаційно-гігієнічних властивостей корисних копалин проводилося в діючих кар'єрах із застосуванням комплекту методів геологорозвідувальних і геофізичних робіт:

­          проектування, що обгрунтовує методики і об'єми робіт стосовно родовищ досліджуваного інтрузивного комплексу;

­          буріння свердловин, необхідне для вивчення літологічного розрізу, вивчення керна, проведення геофізичних робіт в свердловинах;

­          геофізичні роботи, що полягають у виділенні інтервалів випробування для визначення Секв по графіках гамма-каротажу свердловин, кореляція границь класів між літохімічними пробами (Секв) за площею кар'єру і по глибині;

­          випробування і лабораторні роботи, що полягають у визначенні концентрації радіонуклідів урану, торію і окислу калія, а також визначення Секв;

­          топографічні роботи по планово-висотній прив'язці свердловин і точок географічних наглядів;

­          камерні роботи, що полягають в обробці матеріалів попередніх робіт і виділення класів корисних копалин.

У процесі камеральної обробки польових і лабораторних матеріалів визначалися наступні параметри, що характеризують радіоактивність гірських порід Житомирсько-Кіровоградського інтрузивного комплексу;

Секв - еквівалентна концентрація радіонуклідів (пКі/г) - за наслідками лабораторних робіт літологічних проб (вона ж питома активність А);

U, Th, K - поелементна концентрація природних радіонуклідів n·104 за наслідками лабораторних робіт літохимічних проб;

Ам - потужність експозиційної дози гамма-випромінювання по гамма-картажу і гамма-зйомці кар'єру, визначена як середня потужність в інтервалі випробування.

Дослідження виконувалися за широкою програмою, що охоплює методику радіаційно-гігієнічної оцінки корисної копалини при виробництві геологорозвідувальних робіт на родовищах будівельних матеріалів і методику радіаційно-гігієнічної оцінки сировини в діючих кар'єрах з комплексом дослідження даних і їх математичної обробки.