М26С12-С19=gC12-C19*А, т/рік (26)
М26С12-С19=0,03*0,1912=0,006 т/рік
де:
gC12-C19- питомий викид вуглеводнів...................0,030 т/т
А - витрата дизельного палива протягом року 0,1953 т/рік
|
Вид робіт/величина забруднення
|
Розкривні роботи
|
Бурові роботи
|
Підривні роботи
|
Навантаження гірської маси |
Викиди пилу при автотранспортних роботах
|
||||||||
|
Загальні роботи |
Викид діоксиду азоту
|
Викид оксиду вуглецю
|
Загальні роботи |
Викид діоксиду азоту
|
Викид сажі
|
Викид сірчистого ангідриду
|
Викид оксиду вуглецю
|
Викид бенз(а)пірену
|
Викид вуглеводнів
|
||||
|
М, г/с |
0,02 |
0,05 |
5,2 |
0,24 |
3,6 |
0,02 |
0,02 |
0,07 |
0,03 |
0,04 |
0,18 |
6·10-7 |
0,05 |
|
М, т/рік |
0,04 |
0,30 |
0,19 |
0,15 |
0,13 |
0,09 |
0,09 |
0,008 |
0,003 |
0,004 |
0,02 |
6,2·10-8 |
0,006 |
Як видно з даних таблиці найбільша кількість викидів забруднюючих речовин виділяється при проведенні бурових та підривних робіт.
При розробці заходів щодо охорони атмосфери на всіх промислових підприємствах установлюють чи визначають:
-джерела забруднення атмосфери, склад і кількість промислових викидів, рівні забруднення приземного шару повітря в зонах розсіювання викидів;
-ПДВ шкідливих речовин в атмосферу кожним джерелом і підприємством у цілому;
-основні технічні рішення по скороченню промислових викидів окремими джерелами і повний перелік заходів щодо охорони атмосфери, здійснення яких забезпечить ПДВ для кожного джерела і санітарні норми забруднення приземного шару в розташуванні підприємства;
-план-графік заходів щодо охорони атмосфери;
-необхідна кількість пиловловлень і газоочисного устаткування, капітальні вкладення і поточні витрати на реалізацію заходів щодо охорони атмосфери для кожного джерела і підприємства в цілому.
При охороні повітряного басейну виділяють заходи загального характеру, що сприяють поліпшенню стану повітряного басейну в районі гірського підприємства, і спеціальні, безпосередньо спрямовані на запобігання забруднення атмосферного повітря. У першу групу включені заходи:
територіально-планувальні, що передбачають розміщення об'єктів гірського виробництва - джерел пилегазовиділень з урахуванням природно-кліматичних умов місцевості, насамперед троянди вітрів, а також відновлення земель;
по зменшенню площ еродуємих техногенних поверхонь за допомогою оптимізації параметрів техногенних утворень: відкритих гірських вироблень, відвалів і териконів, складів мінеральної сировини й ін.;
по рециркуляції, що зупинить вітрову ерозію, порушених земель для використання їх у народному господарстві;
по утилізації відходів гірського виробництва, комплексному використанню мінеральних ресурсів, що сприяють зменшенню як площ еродуємих поверхонь, так і обсягів пилегазовиділень.
До другої групи віднесені заходи: