Той чи інший метод очищення рідких гірничопромислових відходів можна вибрати тільки на основі вивчення їхнього складу і властивостей, доцільності їхньої  чи регенерації утилізації, а також після з'ясування характеру і потужності водойми, його народногосподарського значення й особливостей використання для визначення можливості скидання відходів.

У зв'язку з великою розмаїтістю складу і властивостей стічних вод для їхнього очищення застосовують наступні способи: механічний, фізико-хімічний, хімічний, біологічний і термічний.

Механічне очищення використовується для видалення зі стічних вод нерозчинних зважених часток, що під дією гравітаційних сил випадають в осад, якщо їхня щільність більше щільності води, чи спливають на поверхню, якщо їхня щільність менше щільності води. В міру нагромадження обложені чи зважені забруднення віддаляються.

До механічного очищення виробничих стічних вод відносяться: проціджування, відстоювання, фільтрування і виділення твердої суспензії за допомогою  чи центрифуг гідроциклонів.

Для проціджування стічних вод у залежності від гідравлічних властивостей виділюваних часток використовують  чи ґрати сита. Ґрати, що затримують великі забруднення, складаються з похило встановлених рівнобіжних металевих стрижнів, укріплених на рамі. Сита вживають в основному для витягу з виробничих стоків коштовних продуктів, що знаходяться у виді нерозчинених домішок.

Щоб полегшити умови експлуатації споруджень, головним чином відстійників, що служать для подальшого очищення стічних вод, їх необхідно попередньо виділяти мінеральні забруднення. Для цього застосовують пісковловлювачи, серед яких розрізняють горизонтальні (рідина рухається в горизонтальному напрямку) і вертикальні (рідина рухається вертикально знизу нагору). Для витягу з виробничих стічних вод жирів, олій і інших легень, що спливають на поверхню речовин застосовують жироловки, а для нафтовміщуючих стоків - нафтовловлювачи.

Для підвищення ефекту освітлення мутних і малокольорових вод, розчинів і інших рідин їх після відстоювання фільтрують. Існуючі механічні фільтри підрозділяють на трохи гpуп. Основні з них: вакуумні (барабанні і дискові), наливні (карусельні, стрічкові, тарілчасті) і під тиском (дискові, листові, патронні, дисковопакетні і фільтр-преси). Часто замість відстійників застосовують гідроциклони, що у багатьох випадках виявляються більш ефективними й економічними. Для освітлення невеликих кількостей стічних вод і для зневоднювання осаду застосовують центрифуги.

Як відомо, гідросфера містить у собі не тільки поверхневу гідромережу, але і підземні води, що з поглибленням гірських робіт теж попадають у зону їхнього впливу. Вплив виснаження підземних вод на природне середовище дуже наочно: знижується рівень ґрунтових вод, висихають ізольовані колектори підземних вод, осідають і ущільнюються з дренажними масивами гірських порід, з'являються інші форми їхніх переміщень, деградують характерні ландшафти, рослинний покрив і тваринний світ. Тому необхідно розрізняти охорону поверхневих вод і підземних. Заходи щодо охорони підземних вод спрямовані на запобігання проникнення шкідливих і взагалі забруднюючих речовин в обрії підземних вод і їх подальшого поширення.

Охорона підземних вод включає:

­          реалізацію технічних і технологічних мір, спрямованих на багаторазове використання води в технологічному циклі;

­          утилізацію відходів; розробку ефективних методів очищення і знешкодження відходів;

­          запобігання проникнення стічних вод із земної поверхні в підземні води;

­          зменшення промислових викидів в атмосферу і водяні об'єкти;

­          рекультивацію забруднених надр і ґрунтів;

­          дотримання регламенту ведення гірських робіт і умов проекту експлуатації родовища;

­          здійснення власне водоохоронних заходів; керування водосольовим режимом підземних вод.

До профілактичних заходів відносяться:

            систематичний контроль за рівнем забруднення підземних вод;

            оцінка масштабів і прогнозів зміни забруднення;